Чумацькі ікони на рибі - витвір традиційного українського мистецтва.
Ці камбали з масляним зображенням Діви Марії та Ісуса Христа — зразок традиційного українського мистецтва. Такі ікони кілька століть тому створювали українські чумаки.
Чумацька ікона на рибі (ікона на камбалі) — загальна назва ікон, написаних на сушеній рибі або на її частині; витвір традиційного українського мистецтва. Відомі зразки виготовлені чумаками переважно з Наддніпрянщини. Станом на 2023 рік збереглося три ікони, з яких лише одна залишилася в Україні. Дві ікони XVIII — середини XIX століття зберігаються в російському етнографічному музеї в санкт-петербурзі - були вивезені туди в 1906 році (вони перших два фото).
За межами України такий вид тогочасного іконопису не зафіксовано. За твердженнями краєзнавця Андрія Лопушинського, виготовлення чумацьких ікон, імовірно, притаманне Київщині. Хоча коректніше казати про Наддніпрянщину, оскільки дві ікони походять з Лівобережної Черкащини.
Виявлені твори датують XVIII — серединою XIX століття. Невідомо, хто започаткував цей вид мистецтва — ченці, чумаки чи рибалки. Однак згодом його поширили саме чумаки. Станом на 1855 рік у Київській губернії нараховувалося лише 17500 чумаків. Вирушаючи до Криму, вони брали із собою обереги — подорожні ікони, які розписані на рибі, вони чіпляли їх собі на вози.
Після успішного повернення додому, чумаки іноді жертвували ікони церквам.
Чумацькі ікони писали переважно на камбалі. Ще одна зроблена на голові сома.
Дослідники намагаються пояснити, чому чумаки для основи ікони брали рибу.
Риба часто згадується в Євангеліях і їй надається символічне значення (Мф. 17:24-27, Мф. 13:47-50, Мф. 12:38-45, 1 Кор. 15:1-58). Кілька апостолів були рибалками. Ісус, як стверджує Біблія, творив дива, одне з яких — нагодування п'ятьма хлібами і двома рибинами п'яти тисяч чоловік (Лк. 9:10-17, Мк. 6:32-44, Ів. 6:1-15, Мф. 14:14-21). Ісуса після його воскресіння пригостили печеною рибою (Лк. 24:41-43). Зрештою, риба — християнський символ, який походить від акроніма ΙΧΘΥΣ (грец. Ίνσοΰς Χριστός Θεοΰ Vίός Σωτήρ — Ісус Христос — Син Божий Спаситель). А ІХТІС з грецької перекладається як риба.
Низова культура також долучилася до спроб пояснити певні явища, пов'язані з рибою і Святим сімейством. На початку XX століття українські етнографи зафіксували кілька відповідних легенд. У селі Дударі, Обухівського району, на Поділлі, у Зеленому Клину та інших місцях розповідали, як Матір Божа снідала маленькою рибкою. І вже наполовину з'їла її, так що і кістки видно, як з'явився архангел Гавриїл, який сповістив Богородицю: «Твій Син воскресне з мертвих». Вона перехрестилась та відповіла: «Тоді мій Син воскресне, як оживе ця рибка». Умить однобока риба ожила і з неї вийшла камбала.
Ікона «Хрещення Господнє» (третє фото) — єдина чумацька ікона, яка залишилася в Україні. Вона ж єдина, яка зроблена не на камбалі, як решта, а на голові сома. Ікона потрапила до Державного музею українського мистецтва (Національний художній музей України), який 1948 року передав її до Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».