Repostus

Питання до всіх, коли Ви будете святкувати Різдво, 25 грудня, чи 7 січня?

На світлині святкування Різдва у с. Сокілка, Харківської губернії, 1890р.

А це для Вас трішки занурення у історію свята і як воно було перенесено совком на 7 січня!

У 1917 році востаннє відсвяткували православне Різдво 25 грудня, а вже з наступного року було введено григоріанський календар і свято було перенесено на 7 січня поширенням антирелігійної пропаганди Різдво було оголошено «шкідливим» і «попівським».

25 грудня стало частиною цієї кампанії «комсомольським Різдвом», сенс якого полягав проведенні демонстрацій з червоними прапорами та антирелігійними гаслами. «Святкування» завершувалося спаленням опудалів богів усіх релігій.

Зі знищенням Різдва в небезпеці опинилися й українські колядки та щедрівки. Однак викорінити їх виявилося не так просто, як розраховувала радянська влада, тож довелося вдатися до іншого способу - перероблення їх та поширення у збірниках змінених текстів.

«Добрий вечір тобі, вільний пролетарю. Радуйся, ой, радуйся, земле, Світ новий народився».

«Нова радість стала, яка не бувала: Довгождана зірка волі в Жовтні засіяла. Де цар був зажився, з панством вкорінився, Там з голотою простою Ленін появився!».

«Репресовані» були не лише колядки та щедрівки, і ялинка, радянська пропаганда яку назвала «буржуазною», «пережитком минулого» та «проявом політичної незрілості».

Формально святкове дерево не було заборонено, проте за його встановлення радянського службовця могли позбавити партійного квитка, а для тих, хто вже коїв інші «злочини», це могло стати приводом для заслання у табори. У 1935 році на першій шпальті газети «Правда» з`явився запис Павла Постишева - одного з організаторів Голодомору та причетного до згортання «українізації».

«Давайте организуем детям к новому году хорошую елку» - кричав заголовок. Уже наступного дня у всіх великих містах СРСР відкрилися базари з ялинками та прикрасами. Однак повернення традиції відбувалося з одним радянським «але» замість Вифлеємської зірки на верхівку встановлювали п`ятикутну із зображенням серпа і молота, а поряд зі звичними кульками висіли «ідеологічно правильні» з портретами Леніна і Сталіна та фігурки робітників.

У 1937 році переродився й інший популярний сьогодні символ свята - Дід Мороз, який до XVIII століття був уособленням темряви та холоду.

На думку радянської пропаганди, новий Дід Мороз боровся з «ворогами народу», спускався у шахти та навіть літав у космос.

Так у СРСР формувалося «антиріздво»: ідеологічна ялинка замість релігійної, Дід Мороз замість Святого Миколая, олів`є замість куті. Святкова програма формувалася на рівні партії, а її дотримання жорстко контролювалося.

© Аліна Понипаляк