І так, це наш президент, отакий, на якого ми заслужили, і Україна має вижити саме з ним, з таким, як є...
Написав коментар під максимально влучним дописом, і реакція на нього перевершила очікування. Ну добре, в такому випадку бачу сенс трохи розширити формат.
Знаєте, от прямо дуже багато людей пишуть, що їх розчарувала прес-конференція президента і, власне, розчарував сам президент. Пишуть, що практично всі відповіді Зеленського - суміш хамовитості й невігластва, кажуть, що він не розвивається, дивуються, обурюються, бідкаються, навіть закликають президента "зібратися і змінитися".
Я подивився прес-конференцію, тепер це все читаю, і розумію, що:
1. Не відчуваю жодного розчарування, бо ніколи не зачаровувався "кавеенщиком", який протягом багатьох років займався зросійщенням моїх співвітчизників.
2. Мене нічого не дивує в манері поведінки, риториці й логіці мислення пана Зеленського. Він, за великим рахунком, яким був, таким і лишився - "нє лох", "не ганчірка", "прєзідєнт етой страни". В нього все стабільно. Свій світ, свої "гаризонти"...
3. Він категорично не хоче змінювати склад своїх "наближених", до значної кількості яких є складні питання не лише всередині України, а й у центрах прийняття рішень, від яких значною мірою залежить наше з вами майбутнє.
4. Зеленський взагалі боїться змін. Йому здається, що триматися за "як було", за давніх друзів (замість професіоналів), за старі схеми, це і є той оптимальний формат, що дозволить зберігати владу якнайдовше. А це і є головна мета.
5. Він дуже боїться "непопулярності", якої, вважаю, не вийде уникнути в умовах великої війни.
6. Він не може переступити через свої особисті амбіції, переконання, комплекси і страхи навіть задля зміцнення ключових аспектів загальної витривалості держави, її спроможності до опору на тлі величезних загроз.
7. Під час виборів, коли всі вже за великим рахунком розуміли, що Зеленський - наступний президент, було багато розмов про те, що він навчиться... Але він не навчився. Він продовжив робити те, що робив завжди - вивчати і грати ролі... От і виходить, що в ролі, в образі ця людина цілком переконлива, але для імпровізації потрібно мати достатньо високий інтелект, обізнаність, основні риторичні навички, критичне мислення. І от з усім цим у нашого гаранта відчутні проблеми.
8. Подивився я ту прес-конференцію і маю відчуття, що це людина з минулого, яка не відповідає ані своїй посаді, ані викликам часу.
9. Перепрошую, але коли дивлюся на Зеленського, постійно згадую пісню зі словами "я - завєдующій всєм, і всьо на одного". Переконаний, що під час війни потрібно створювати уряд національної єдності та ділити відповідальність не лише з друзями, а й ж опонентами, конкурентами, але Зеленський все тягне на себе... Відповідно, маючи бажання зберігати популярність, перепрошую, рейтинг, досягне рівно протилежного результату. Але найгірше те, що зараз на першому місці має бути професіоналізм, реальні можливості людей, що обіймають ключові державні посади, а не особиста лояльність до президента. В Зеленського ж, бачу, навпаки...
Ні, я не "порохобот", і діяльність попереднього президента оцінюю досить стримано... Я навіть не став голосувати за нього в першому турі. Тут взагалі не про моє ставлення до попереднього - хоч воно і дещо краще, ніж до теперішнього, зокрема і в контексті його справ для підтримки армії, - а насамперед про те, що наші перспективи з теперішнім я добре розумів ще 2019 року...
(Хоча, якщо комусь подобається так вважати, то побуду "порохоботом")
Мені дуже не хотілося, щоб саме от ця людина стала президентом, тому ще це апофеоз непрофесійності, карнавал замість роботи, "поржать" замість "подумати", дороги замість зміцнення обороноздатності, "какаяразніца" замість вкрай необхідної глобальної українізації. Я тоді був не стільки "за" П, скільки "проти" З. Але швидко стало зрозуміло, що інших варіантів немає. "Так вирішили мої співвітчизники"...
Що тут скажеш: це дійсно вибір більшості, замішаний на її інфантилізмі, на її естетичних вподобаннях, на слабкому загальному рівні критичного мислення, на постійному намаганні знайти "прості рішення".
Кажуть, що оці всі актори, коміки, що обіцяють усім загальне щастя і "зниження цін на газ" одразу після виборів - загальносвітовий тренд, а отже, ми не унікальні. І це дійсно так. Але нам і тут відгукнулася наша колоніальність. Наш "герой" - російськомовний, авторитарний, хамуватий, не надто інтелектуальний, ще й закомплексований і абсолютно "не гнучкий" чоловічок з минулого...
Ні, мене абсолютно не розчаровує Зеленський. Я в ньому навіть приблизно не зачаровувався.
Думаю, він, все ж таки, змінюється, але, на жаль, "косметично" і повільно.
І так, це наш президент, отакий, на якого ми заслужили, і Україна має вижити саме з ним, з таким, як є...