(мовити часто слово «ага»)
(сленґ: говорити, домовлятись)
(про пусте)
(пустомовити)
(синонім: лялякати)
(щось казати, не розуміючи)
(словом)
(невдало вставляти слово)
(читати вголос)
(глухо мовити)
(нести нісенітницю)
(зрідка відгукуватись під час розмови)
(мовити, не розкриваючи рота)
(дорікати, незадоволено говорити)
(мовити у сні)
(незрозуміло говорити)
(думку)
(відповідати, давати відповідь про небажання)
(переконувати не робити)
(голосно висловлюватися, кричати)
(тихо говорити)
(викликати почуття сильного збентеження, сорому)
(говорити ніжно як голубки)
(мовити)
(голосно шукати загублену людину)
(гуртом промовляти різні слова)
(одне і те ж)
(розмовляти голосно)
(негативно відгукуватися)
(вкривати ганьбою, безчестити, засуджувати)
(нечітко вимовляти літеру «Р»)
(грубо говорити)
(часто мовити слово «ге», «гей»)
(незрозуміло балакати)
(перекидатися словами, сваритися)
(уїдливо насміхатися)
(звісно, правду)
(голосно плакати, примовляючи)
(лагідно, приглушено говорити)
(мовити смішне)
(научати)
(домовлятися)
(мовити ласкаво, тихо, як потічок)
(-ся обом сторонам про мир)
(доносити інформацію)
(навмисне злити, виводити з терпіння кого-небудь)
(навмисне викликати гнів у когось)
(говорити що-небудь дотепно, веселитися)
(говорити якусь нісенітницю)
(мовити ласкаво, тихо, як потічок)
(соромити за щось)
(про мову, схожу на джерельце)
(зуби) - (відволікати від думок)
(наприклад, до тиші)
(словом хворобу)
(синоптики завтрашню погоду)
(добру новину)
(мовити з іронією)
(казку)
(говорити крізь сльози)
(мама до своїх дітей)
(людей, гостей)
(мовити швидко, як лелеки)
(висміювати)
(за аморальні вчинки)
(закохано говорити)
(дитяча мова)
(язиком, говорити)
(лаятися матюками)
(мовити з закритим ротом)
(промовляти слово)
(мовити з напіввідкритим ротом)
(нечітко мовити)
(текст; на когось)
(застерігати про небезпеку наслідків)
(наговорювати на когось)
(переконувати в чомусь)
(навчати словом)
(побажати щось хороше іншим)
(на дощ або пекуче сонце; долю)
(висміювати чиїсь дії, вчинки)
(тихо мовити колисанку діткам)
(палко промовляти брехню)
(нові поезії)
(кого-небудь образливими, лайливими словами)
(читати вголос)
(бачене, почуте)
(вість громаді)
(накликати сором, ганьбу на когось)
(говорити не те і не тим)
(зневажливо базікати, теревенити)
(грубо говорити)
(-сь одне другого)
(усно твір у школі, вітання)
(-ся одне одного)
(перебивати розмову старших)
(хлопець дівку підмовляє)
(когось обговорювати)
(позаочі когось обговорювати)
(історію, бувальщину)
(повідомляти важливу інформацію)
(лихо)
(гарну погоду, майбутнє)
(важливі теми)
(напам`ять поезію)
(слово)
(майбутнє)
(Богів)
(відповідати образами на зауваження)
(багато, беззмістовно говорити)
(раду; щось добре або зле)
(прославляти)
(урочисто проголошувати)
(діткам казку)
(душа в душу)
(з кимось)
(розкрити секрет)
(розповідати секрети всім)
(втішати словом)
(говорити розлюченим голосом, здавленим від злості)
(говорити скоромовкою)
(словом)
(Бога)
(обманювати інших)
(Богів і лицарів-героїв)
(викликати сміх)
(ніжно, солодко говорити)
(докоряти, ганьбити, ставити в незручне становище)
(розмовляти зміненим голосом)
(мовити як у Біблії, Талмуді)
(постійно говорити одне і те саме)
(скоромовкою повторювати одне й те ж)
(мовити про незначне)
(швидко мовити)
(настійно повторювати те ж саме)
(говорити пусте)
(казати неправду)
(мило перемовлятися)
(розмовляти як соловейко)
(переконувати, заспокоювати, втішати)
(мовити іноземною мовою)
(докоряти)
(ніжно та звучно говорити)
(говорити якусь дурню)
(говорити крізь зуби зі зневагою)
(тихенько мовити)
(не дуже приязно говорити)
(скандалити словесно, обмовляти)
(присоромлювати)
(розмовляти разом, одночасно)