Коли та ким
засновані
українські міста

Київ — 482 рік

Князь — Кий

Київ - стародавній центр слов`янства, столиця могутньої Київської Русі. З давніх часів Київ відігравав важливу державотворчу роль для східнослов`янських племен.

Чернігів — 690 рік

Князь — Чорний

Місто славиться своїми пам`ятками часів Русі й Чернігівського князівства, а також Гетьманщини й козацького Чернігівського полку.

Житомир — 884 рік

Дружинник — Житомиир

Місто здавна було важливим поселенням слов`янського племені древлян, а згодом, імовірно, одним із важливих форпостів Київської Русі.

Ужгород — 894 рік

Князь — Арпад

Археологічні знахідки на території сучасного Ужгорода належать до епохи раннього палеоліту (близько 100 тис. р. до н. е.). За всю свою багатовікову історію Ужгород мав різноманітні назви – Унгвар, Гунгвар, Онгвар, Унгуйвар, Унгоград, Гункбар, Оуггород тощо, але всі вони перекладаються, як «замок або місто на річці Уж».

Полтава — 899 рік

Князь — Олег Віщий

Засноване слов`янами-сіверянами у IX ст. укріплене першопоселення на Івановій горі поклало початок розвитку давньоруського граду Х-ХІІІ ст., поселення XIV, XV віків. Розкопки, проведені в історичному центрі Полтави, виявили ділянки міської забудови, вулиці, житла, господарські і виробничі приміщення давніх полтавців.

Дніпро — 940 рік

Воєвода — Свенельд

Ще з часів палеоліту місцевості біля Дніпровських порогів були щільно заселені. Протягом неоліту-бронзової доби землі над порогами населяли племена сурської, середньостогівської, ямної, катакомбної культур.

Луцьк — 1000 рік

Князь — Володимир Великий

За легендою стародавнє місто започаткував Лука – вождь східнослов`янського племені дулібів. Польський історик Ян Длугош приписує заснування міста Київському князю Володимиру Святославичу і датує його 1000 роком, проте є дані, які свідчать,що місто існувало вже в 7 ст. Про нього згадує арабський географ Массуді, коли говорить про державу Валінана (співзвучно з «волиняни»).

Чернівці — 1185 рік

Князь — Ярослав Осмомисл

В околицях Чернівців виявлено слов`янські пам`ятки початку нашої ери (II—V ст.), поселення склавінів в урочищі Кодин (V—VII ст.), що були носіями празької культури, за ранньої історичної доби тут були поселення білих хорватів і тиверців (IX—XI ст.).

Львів — 1256 рік

Король Русі — Данило Романович

Археологічні розкопки свідчать, що територія сучасного міста була заселена ще у V столітті. Наприкінці X століття ці землі ввійшли до складу Русі, зокрема удільних Галицького, а з 1199 року — Галицько-Волинського князівств.

Рівне — 1283 рік

Король — Данило Романович

Археологічні знахідки доводять, що на території, де розкинулося Рівне, проживали люди в часи мідного віку (IV — ІІІ тисячоліття до н.е.), ранньої бронзи (кінець III — початок II тис. до н. е.), землеробські та скотарські племена. Було знайдено римські знахідки — щит, статуетки І — ІІ століть, — що свідчить про зв`язки місцевого населення з римськими провінціями. Проживало тут деякий час слов`янське плем`я древлян.

Черкаси — 1362 рік

Князь — Ольгерд

У VII—III столітті до нашої ери велика частина придніпровських степів була зайнята скіфами. Саме на цих землях Придніпров`я формувалося ядро східнослов`янських племен, з яких виникла Київська Русь.

Вінниця — 1363 рік

Князь — Ольгерд

На землях теперішньої Вінниці люди оселялися з давніх часів. Археологи знайшли тут знаряддя праці епохи неоліту, поховання бронзової доби, ранньослов`янські поселення черняхівської культури; згодом тут жили племена Київської Русі, Галицько-Волинського князівства. Виявлено зокрема поселення трипільської культури.

Одеса — 1413 рік

Шляхтич — Коцюба-Якушинський

В II—VI століттях у північних районах Одеської області жили слов`янські племена черняхівської культури, поселення яких під періодичними напливами кочовиків — аварів, булгарів, хозар, угорців у VI—IX столітті були суттєво скорочені. У V—VIII століттях — у межиріччі Дунаю та Тилігулу осіли алано-булгарські племена, яких за часів Київської Русі витіснили та частково асимілювали слов`яни.

Миколаїв — 1415 рік

Князь — Вівовт

Найдавніша історія місцевості, де зараз розташований Миколаїв, пов`язана з подіями у південній місцині сучасного міста — Вітовці. Ці землі, за даними досліджень археологічних розкопок, були заселені починаючи від залізної доби. Тут були стани кімерійців або скіфів, що залишили по собі кургани.

Хмельницький — 1431 рік

Король Русі — Владислав II

Територія, на якій розташований Хмельницький, була заселена ще в давні часи. Дослідження виявили в околицях міста чимало археологічних пам`яток. Зокрема, поселення з матеріалами доби бронзи 2 тис. до н. е. та скіфського часу 7-3 ст. до. н. е., та багатошарове поселення з матеріалами ранньої залізної доби 1 тис. до н. е.

Донецьк — 1530 рік

Гетьман — Лянцкоронський

Перші знахідки проживання людей на території сучасного Донецька датуються кінцем новокам`яної (неоліту) — початком мідно-бронзової доби. У 1959 році було знайдено два стародавніх поховання. Одне, у Пролетарському районі Донецька, на вулиці Радищєва, котре датується початком бронзової доби. Інше, у Київському районі Донецька, на території Центральної гірничо-рятувальної станції, котре датується другою половиною третього тисячоліття до нашої ери.

Кропивницький — 1533 рік

Гетьман — Остафій Ружинський

На території, до якої входила територія сучасного міста, у різні часи перебували кімерійці, скіфи, сармати. Згодом на зміну прийшли тюркомовні племена гунів, аварів, хозарів, угрів та печенігів, слов`янське плем`я уличів (угличів).

Тернопіль — 1540 рік

Гетьман — Ян Амор

Люди селились тут значно раніше (приваблювали родючі землі на лівому березі Серету, дрімучі ліси, в яких можна було сховатись від нападників). У Тернополі та околицях виявлено сліди стоянок первісних людей; припускають, що територія міста була заселена в Х тис. до н. е. Давньоруське укріплення Топільче (Сопільче) було зруйноване під час зимового 1240–1241 рр. походу Батия до Карпат.

Запоріжжя — 1552 рік

Гетьман — Дмитро Байда

Місто має багатолітню історію. За свідченням археологів, поселення на території сучасного Запоріжжя відомі з часів Середньостогівської культури (5 до — середина 4 тисячоліття до н. е.) — залишки давнього поселення були знайдені на північно-східному кутку острова Хортиці. Іншим відомим археологічним пам`ятником є вознесенський комплекс — кам`яна споруда, яку пов`язують з хозарами, булгарським ханом Аспарухом (VII ст.) або Князем Святославом Ігоровичем (X ст.).

Суми — 1652 рік

Отаман — Кондратьєв

Люди дуже давно почали селитися на обох берегах Псла. Вже в II–VI сторіччях нашої ери тут жили слов`янські племена, залишки їхніх поселень і могильників виявлені в південно-західній частині міста, на вулиці Павлова. У VIII–X століттях в районі колишнього села Тополі (нині вул. Тополянська міста Суми) існувало поселення сіверян, а на Луці до теперішнього часу збереглися залишки великого городища часів Київської Русі, яке мало назву Липеньськ.

Харків — 1654 рік

Козак — Іван Каркач

Археологічні розкопи на території Харкова доводять, що тут було поселення вже за бронзової доби у 2 тисячолітті до Хр.; є також знахідки зі скіфського (6-3 ст. ст. до Хр.) та сарматського (2-1 ст. ст. до Хр.) періодів; в околицях Харкова знайдено ранньо-слов`янські сліди Черняхівської культури (2-6 ст. ст.) та слов`янське городище Донецьке з княжої доби. Проте, в 12-17 ст. теперішня територія Харкова належала до Дикого Поля, що його опановували половці, а згодом татари.

Івано-Франківськ — 1662 рік

Гетьман — Андрій Потоцький

У середині XVII ст. між річками Бистриця Солотвинська та Бистриця Надвірнянська було споруджено форт. 1662 року польський магнат Андрій Потоцький заснував поселення Станиславів, яке назвав на честь Святого Станіслава. Для Андрія Потоцького Святий Станіслав мав особливе значення, оскільки це був небесний покровитель кількох чоловіків у його родині, зокрема його батька і сина.

Херсон — 1672 рік

Отаман — Іван Сірко

Терен сучасного міста Херсона був заселений ще з дохристиянських часів. Перша людина з`явилася на цій території в епоху міді та бронзи. На місці, де була розташована Херсонська фортеця, а зараз міститься один з центральних парків, було знайдено скіфське поховання IV—III ст. до н. е.